ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ГЕСТАЦІЙНОГО ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ГЕСТАЦІЙНОГО ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ
Лікар-лаборант Курбатова О.В.

Гестаційний цукровий діабет (ГЦД) – захворювання, що характеризується гіперглікемією (підвищенням рівня глюкози крові), яке вперше було виявлено під час вагітності. Поширеність ГЦД серед вагітних різних країн варіює від 1% до 14%, в середньому складаючи 7%.

Найбільш високий ризик розвитку ГЦД у вагітних з:

Надлишкової масою тіла / ожирінням

Віком старше 25 років;

Наявністю ЦД у найближчих родичів;

Порушенням вуглеводного обміну, виявленим до цієї вагітності (порушена толерантність до глюкози, порушена глікемія натщесерце, гестаційний ЦД в попередні вагітності;

Народження дитини вагою більше 4000 г.

Гестаційний цукровий діабет не має ніяких клінічних проявів, пов’язаних з гіперглікемією (сухість у роті, спрага, збільшення обсягу виділеної за добу сечі, свербіж і т. д.). І тому потрібно активне виявлення цього захворювання у всіх вагітних. Всім вагітним в обов’язковому порядку необхідно досліджувати глюкозу в плазмі венозної крові натще, в умовах лабораторії – при першому зверненні в жіночу консультацію або перинатальний центр, не пізніше 24 тижня вагітності. Якщо результати дослідження відповідають нормальним показникам під час вагітності, то в обов’язковому порядку на 24-28 тижнях вагітності проводиться пероральний глюкозотолерантний тест – ПГТТ ( «навантажувальний тест» з 75 гр. глюкози) з метою активного виявлення можливих порушень з боку вуглеводного обміну. ПГТТ з 75 г глюкози є безпечним і єдиним діагностичним тестом для виявлення порушень вуглеводного обміну під час вагітності.

Етапи виконання ПГТТ

Після забору першої проби плазми венозної крові натще пацієнтка протягом 5 хвилин випиває розчин глюкози, що складається з 75 г сухої глюкози, розчиненої в 250-300 мл питної негазованої води, або 82,5 мг глюкози моногідрату. Початок прийому розчину глюкози вважається початком теста. Наступні проби крові для визначення рівня глюкози беруться через 1 і 2 години після навантаження глюкозою.

Норми глюкоза венозної плазми для вагітних:

Натщесерце <5,1 ммоль / л;

Через 1 годину після навантаження глюкозою <10,0 ммоль / л;

Через 2 години після навантаження глюкозою <8,5 ммоль / л.

Діагноз гестаційного цукрового діабету встановлюється, якщо як мінімум один з показників глікемії перевищує нормальні показники.

ПГТТ не проводиться:

– при ранньому токсикозі вагітності (блювота, нудота);

– при необхідності дотримання суворого постільного режиму (тест не проводиться до моменту розширення рухового режиму);

– на тлі гострого запального або інфекційного захворювання;

– при загостренні хронічного панкреатиту або наявності демпінг-синдрому (синдром резецированного шлунка)

Абсолютними протипоказаннями до проведення ПГТТ є:

– індивідуальна непереносимість глюкози,

-маніфестний УД,

-захворювання травного тракту, що супроводжуються порушенням всмоктування глюкози (синдром резецированного шлунка, загострення хронічного панкреатиту та ін).

Можливим варіантом для скринінгу жінок, які мають підвищений ризик розвитку ГЦД та нездатних пройти класичний ПГТТ, є періодичне вимірювання глюкози натще і через дві години після їжі, яку виконують в випадкові дні. Після встановлення діагнозу гестаційного цукрового діабету всім жінкам необхідно постійне спостереження акушера-гінеколога, терапевта спільно з ендокринологом.

Якщо вам поставлений діагноз «гестаційний діабет»:

– дієта з обмеженням легкозасвоюваних вуглеводів і жирів (ваш лікар порекомендує вам здорову дієту з контрольованим споживанням углеводов,навчить вас контролювати кількість і типи вуглеводів в продуктах харчування, в той же час задовольняючи потреби вашої зростаючої дитини). Вас також можуть попросити вести журнал харчування і стежити за своєю вагою.

– дозоване фізичне навантаження (легке фізичне навантаження під час вагітності включають в себе швидку ходьбу і плавання).

– контроль глікемії (можливо, вам доведеться щодня перевіряти рівень глюкози в крові глюкометром). Як правило, рівень глюкози в крові доводиться перевіряти не менше 4-х разів на день, зазвичай натщесерце, а потім через 1-2 години після їжі. Ваш лікар розповість, як часто ви повинні проводити аналіз і ваш діапазон рівня глюкози в крові. Не забувайте реєструвати свої вимірювання рівня глюкози в крові, час і результати аналізу, до або після їди, через який час після їжі був зроблений тест.

Критерії компенсації ГЦД на тлі дієтотерапії: натщесерце <5,0 ммоль / л, через 1 год після прийому їжі <7,5 ммоль / л. Якщо на тлі дієтотерапії і регулярної фізичної активності не вдається досягти цільових значень глюкози крові протягом 2 тижнів, то вагітній жінці призначається інсулінотерапія (таблетовані цукрознижуючі препарати протипоказані при вагітності) .Призначення інсуліну при гестаційному цукровому діабеті можливо і на тлі нормальних показників глікемії, але за даними УЗД плоду виявляються ознаки діабетичної фетопатії (розміри плода випереджають терміни вагітності, окружність живота перевищує окружність голови, є набряклість м’яких тканин плода, багатоводдя, зміни в плаценті). Для терапії використовуються препарати інсуліну які пройшли всі етапи клінічних досліджень і дозволені для застосування під час вагітності. Інсулін не проникає через плаценту і не впливає на плід, а ось надлишок глюкози в крові матері негайно йде до плоду і сприяє розвитку патологічних станів. Звикання до інсуліну не розвивається, після пологів інсулін скасовується. У вагітних з гестаційним цукровим діабетом після пологів і відходження посліду (плаценти) гормони повертаються до нормального рівня, і, отже, відновлюється чутливість клітин до інсуліну, що призводить до нормалізації стану вуглеводного обміну. Однак, у жінок з гестаційним цукровим діабетом, зберігається високий ризик розвитку цукрового діабету в майбутньому. Тому, всім жінкам з гестаційним цукровим діабетом через 4-8 тижнів після пологів проводиться пероральний глюкозотолерантний тест ( «навантажувальний тест» з 75 г глюкози- дослідження глікемії венозної плазми натще і через 2 години після навантаження), з метою рекласифікації стану і активного виявлення порушень з боку вуглеводного обміну.

Своєчасне звернення за кваліфікованою медичною допомогою дозволить вчасно виявити порушення вуглеводного обміну або високий ризик їх розвитку під час майбутньої вагітності, отримати рекомендації щодо профілактики або якомога раніше почати лікування з метою збереження здоров’я жінки і її майбутньої дитини.